10 ноября, 2021 - 11:46
Зауэ нэужьым и япэ илъэсхэр гугъуу, уэгъуу щыт пэтми, цIыхухэм я нэгум нэщхъыфIагъэрэ ерыщагърэт иплъагъуэр. Абыхэм гузэвэгъуэ яIэу хэпщIыкIыртэкъым. ГъэщIэгъуэнкъэ, цIыхухэр япэкIэ плъэуэ, лажьэу, бийм зэтрикъута лъапсэхэр зэфIагъэувэжырт. Абыхэм псоми хьэкъыу я фIэщ хъурт гъащIэр нобэ нэхърэ пщэдей нэхъыфI зэрыхъунур. Апхуэдэ гугъэм ирипсэурт, абы хуэлажьэрт.
Махуэ гуэрым адыгэ газетым и редакцэм къыщIохьэ сэ зыкъом щIауэ фIыуэ сцIыху, си ныбжьэгъу КхъуэIуфэ Хьэжбат. Ар иджы ИскусствэмкIэ управленэм и унафэщIым и къуэдзэт.
Опернэ студием щеджэнухэр Ленинград ишэри къигъэзэжат. Иджы абы и къалэныр нэгъуэщIт — еджакIуэхэм ящхьэщытын хуей унафэщIу ар ягъэуват, мыгувэуи Ленинград игъэзэжынут.
Студием щеджэну кIуахэм яIэ щытыкIэхэр, абыхэм консерваторием и егъэджакIуэхэр къазэрыIущIам и гугъу ищIыжырт.
КхъуэIуфэ Хьэжбат хэтт сэ сыкъытригъэхьэу студием еджакIуэ сишэну. Хуэм-хуэмурэ си щхьэм щотIыгъуэ студием кIуэныр. Япэрауэ, сэ фIыуэ слъагъу литературэм сыхуеджэну Iэмал згъуэтырт, абы ищIыIужкIэ театрым, музыкэм зыубгъуауэ нэIуасэ сыхуэхъунут.
1947 гъэм сыпэплъэрт, сыщыгугъырт си гъащIэм зэхъуэкIыныгъэхэр къыхуихьыну.
* * *
Къэбэрдей оперэ студием щеджэну студентхэр къыхэзыхыну комиссэ Ленинград къокIри 1947 гъэм бадзэуэгъуэм и кIэм Налшык къокIуэ. Япэми хуэдэу, а комиссэм и унафэщIт урыс цIыхубз уэрэджыIакIуэ, Европэм и опернэ сценэхэр зыгъэдахэу щыта Павловская-Боровик Верэ Илья и пхъур. Ар консерваторием и доцентт, уэрэд жыIэным хуегъэсэнымкIэ факультетым и унафэщIт. Абы и гъусэт консерваторием и унафэщIым и къуэдзэ, доцент Бурлаков Б. Н., музыкэм и теорием хуезыгъаджэ Киссельман С. С. сымэ.
Бадзэуэгъуэм и 25-м къыщыщIэдзауэ шыщхьэуIум и 15-м нэсыху щIалэгъуалэу щэм нэблэгъэным йодаIуэ комиссэм хэтхэр. Студием щеджэну аргуэру цIыху пщыкIутху къыхах.
КхъуэIуфэ Хьэжбат Ерчэн Леонидрэ сэрэ дыкъытригъэхьэн хузэфIокI студием дыкIуэну.
Сэ мурад сщIар Теунэ Хьэчим щызэхихым, гуфIэу къыздиIыгъащ.
Зи щхьэм чэтэн теубгъуа «Форд» машинэмкIэ шыщхьэуIум и 28-м Налшык драшри, Минводы гъущI гъуэгу станцым дашэ, «Кисловодск -Ленинград» мафIэгумкIэ драгъэжьэну.
Дежьэным и пэ къихуэу ди лъакъуэм къыщыщIэдзауэ ди щхьэм нэсыху дахуапэ ди республикэм и Правительствэм и унафэкIэ. КъыжыIэпхъэщ а гъэхэм ди студием щеджахэм хуэдэу хуэщIауэ хуэпа консерваторием зэрыщымыIар.
ФокIадэм и 1-м консерваторием дашэ.
Студием кIуахэм къыхаха IэщIагъэмкIэ езыгъэджэнухэм ирагъэбыдылIащ япэрей махуитI-щым. Консерваторием и унафэщIхэм егъэджакIуэ цIэрыIуэхэр кърапхащ ди деж икIахэм. Къетыкъуэ Верэ доцент Пядищевэ Ольгэ Павел и пхъум деж щоджэ, Кашеваровэ Ольгэ Афанасий и пхъум деж — Къасым Иринэ, Къуэдзокъуэ Владимир профессор Ольховский Е. Г. ират, Ерчэн Леонидрэ сэрэ режиссурэм дыщыхуоджэ профессорхэу Макарьев Леонид Фёдор и къуэм, Гликман Павел Иван и къуэм, Товстоногов Георгий Александр и къуэм я деж.
КIэщIу жыпIэмэ, Къэбэрдей опернэ студием щеджэхэм я пхъэр къикIащ. Псоми къехъулIащ урыс макъамэ культурэм и цIыхушхуэхэм дерс къыIахыну, абыхэм я деж щеджэну.
Илъэс ныкъуэ нэхъ дэмыкIыу дэ зыщыдогъэгъуазэ Шуберт и «Музыкальный момент» пьесэм, Глинкэ и «Русланрэ Людмилэрэ» оперэм щыщ пычыгъуэхэм. Музыкэм и тхыдэм дыхуезыгъэджа Зарицкая Розалие Исаак и пхъум композиторхэм я гугъу къытхуищIу, музыкальнэ произведенэхэр зэрызэхэлъыр къыджиIэу дригъаджэрт, Ленинград дэт опернэ театрхэм дишэрт. Филармонием и залым дыщедаIуэрт дуней псом щыцIэрыIуэ Ленинград филармонием и симфоние оркестрым дирижёр цIэрыIуэ Мравинский Евгений Александр и къуэм и унафэм щIэту ит концертхэм. Оперхэм дедэIуэну дэ дыкIуэрт консерваторием и опернэ студием.
Япэ илъэсри абы къыкэлъыкIуэри дэгъуэу екIуэкIащ. Къэбэрдей опернэ студием щеджэхэм ятеухуа фIыщIэ тхыгъэхэр консерваторием и унафэщIхэм къагъэхьри, ди газетхэм къытрадзауэ щытащ 1947 гъэм.
Зы илъэс фIэкIа оперэ студием дыщIэмысауэ, сэрэ Ерчэн Леонидрэ консерваторием и оперэ-режиссер факультетым дыщеджэну дащтэ. Дэ тIум дежкIэ ар щIыхьт, ауэ щхьэкъэIэт димыIэу жэщи махуи деджэн хуейт.
* * *
1948 гъэм и гъэмахуэ зыгъэпсэхугъэм Ленинград сыкъикIыжри Налшык сыкъэкIуэжауэ ТхакIуэхэм я союзым сыщIохьэ, Теунэ Хьэчим слъагъунщ жызоIэри.
Хьэчим си Iуэху зытетым, сызэреджэм и гугъу хузощI. Ар си гъащIэм, сызыхуей сытхэмкIэ къызоупщI, усэ тхыныр щызгъэтарэ иджыри сытхэрэ зрегъащIэ. Теунэм жызоIэ литературэм нэхъ сегугъу зэрыхъуар икIи усэ Iэрамэ зэрыстхар.
- АтIэ, абы щыгъуэм, уи усэ зытхух подстрочник щIыи, къэхь. Налшык къедгъэблэгъауэ щыIэщ Мэзкуу дэт Литературэ институтым и иужьрей курсым щеджэхэу Гребнев Наумрэ Козловский Яковрэ. Абыхэм адыгэ усакIуэхэм я IэдакъэщIэкIхэр урысыбзэкIэ зэрадзэкIауэ тхылъ къыдагъэкIыну я гугъэщ.
ЕтIуанэ махуэм усиплI хузохь, подстрочник сщIауэ. Абыхэм Теунэр йоплъ икIи къызжеIэ: «Гребневымрэ Козловскэмрэ Долинск, «Маяк» зыгъэпсэхупIэ унэм щыIэщи, абыхэм я деж кIуэ, зэгъэцIыху икIи мы запискэри ятыж».
«Маяк»-р здэщытыр фIыуэ сцIыхурти, занщIэу къызогъуэт. СыщIоупщIэ сызыхуэкIуахэр здэщыIэмкIэ. Ахэр шхакIуэ щыIэти, тIэкIурэ сапэплъауэ къагъэзэж. ЩIалэхэм сэрэ нэIуасэ, ныбжьэгъу дызэхуохъу.
Гребневымрэ Козловскэмрэ зэрадзэкIа, къэбэрдей усакIуэхэм я IэдакъэщIэкIхэр щызэхуэхьэса тхылъыр 1949 гъэм урысыбзэкIэ къыдокI. Ар къэбэрдей усакIуэхэм я къалэмыпэм къыщIэкIахэр иту япэ дыдэу урысыбзэкIэ къыдэкIа тхылът икIи фIы хъуауэ къалъытащ. 1949 гъэм дыгъэгъазэ мазэм и 5-м къыдэкIа «Правда» газетым къытехуауэ щытащ Панков В. и рецензэ, а тхылъым щытхъуу. Абы ит усэхэм ящыщу нэхъыфI хъуауэ рецензентым къигъэлъэгъуахэм ящыщт КIуащ БеталI и усэ «Индыл» жыхуиIэмрэ сэ стха «Кремлым и вагъуэхэр» жыхуиIэмрэ. А зэманым партым къыдигъэкI «Правда» газетым фIыкIэ уи цIэ къриIуэныр икъукIэ гулъытэшхуэт икIи пщIэшхуэт.